Михайлівський Золотоверхий собор — одна з найвизначніших історичних пам’яток Київщини, що розташований у самому серці міста. Його заснував онук князя Ярослава Мудрого, Святополк Ізяславич (у хрещенні Михайло) у 1108 році в межах княжого Дмитрівського монастиря, який був відомий ще з XI століття.

Архітектурні особливості

Будівництво собору тривало з 1108 по 1113 роки. Храм виконаний з каменю та цегли-плінфи технікою змішаної кладки. Михайлівський собор має хрестовокупольну планування з шестистовпним навінимням, трьома апсидами, нартексом і одним величним позолоченим куполом, завдяки чому отримав свою назву. Стіни собору були прикрашені розкішною мозаїкою та фресками, що свідчить про високий рівень майстерності тих часів.

Перебудови та розвиток

У період з XV по XVIII століття собор зазнавав кількох перебудов, внаслідок чого його вигляд змінювався. Після однієї з реконструкцій храм став семикупольним. У цей час до собору було додано величний п’ятиярусний іконостас, подарований гетьманом Іваном Скоропадським. Наприкінці XVII століття на північну сторону собору був прибудований Варваринський приділ, де зберігається ріка з мощами святої Варвари. У 1716-1719 роках зведено триярусну кам’яну дзвіницю висотою 49 метрів, яка завершила образ собору як перлини українського бароко.

Трагедія та збереження

На жаль, доля собору була важкою. У 1934-1935 роках, під тиском радянської влади, собор був розібраний, а його цінні мозаїки і фрески були зняті. Збережені фрагменти мозаїки налічують близько 45 квадратних метрів і донині знаходяться в різних музеях України та Росії. 14 серпня 1937 року собор було по-варварськи підірвано, а вчені Ф. Ернст і М. Макаренко, які намагалися його захистити, стали жертвами сталінського терору.

Відродження та відновлення

Відродження Михайлівського Золотоверхого собору почалося в 1997 році. На честь професора М. Макаренка біля Економічних воріт монастиря встановили меморіальну дошку. У травні 2000 року Патріарх Філарет освятив центральний вівтар, що стало символом духовного відновлення храму.

У вересні 1992 року біля стін монастиря було встановлено пам’ятний знак жертвам голодомору 1932-33 років в Україні. У центрі Михайлівської площі розміщено пам’ятник княгині Ользі, першій християнській володарці Русі, а поруч з нею — скульптури апостола Андрія Первозванного та просвітителів Кирила і Мефодія.

Сучасний Стан та Відвідування

Сьогодні Михайлівський Золотоверхий собор є важливою культурною та історичною пам’яткою, яка приваблює туристів з усього світу. Відвідувачі можуть насолодитися архітектурними деталями собору, дізнатися більше про його багату історію та побачити відновлені частини фресок і мозаїки. Собор також є місцем проведення різноманітних культурних та духовних заходів, що робить його живим центром культурного життя Києва.

Михайлівський Золотоверхий собор — це не лише архітектурний шедевр, а й символ витривалості та відродження української культури. Відвідування цього храму дарує унікальну можливість зануритися в історію Київщини, оцінити красу давньоруської архітектури та відчути духовну атмосферу одного з найстаріших храмів України.

Якщо ви плануєте подорож до Києва, обов’язково включіть Михайлівський Золотоверхий собор до свого маршруту. Ця локація залишить незабутні враження та додасть глибини вашій подорожі.