Київ — місто багатьох облич: від монументальної радянської архітектури до підземних рейвів, від тихих двориків із голуб’ятнями до залитих неоном станцій метро. Останнє десятиліття українські режисери дедалі частіше знімають стрічки, що показують столицю саме такою — живою, суперечливою, трохи дикою, але завжди натхненною.
Переглядаючи кіно з цієї добірки, ви побачите Київ, який не показують у туристичних путівниках, і відчуєте пульс міста так, ніби самі гуляєте його вулицями.
Як вибрати фільм про Київ, що справді здивує
Щоб уникнути розчарування, звертайте увагу на три речі:
- Тематика. Оберіть, що вам ближче — документалістика про архітектуру, соціальні портрети містян чи поетичне арт-кіно.
- Локації. Деякі стрічки зняті у добре знайомих центрових місцях, інші відкривають спальні райони або покинуті промзони.
- Наявність онлайн-платформи. Більшість картин із нашої добірки легально доступні на Takflix, тож вам не доведеться шукати «сірих» копій.
«Мозаїки Києва»
Режисери: Кирило Свєташов, Світлана Симакова
Двоє художників створюють сучасну мозаїку з уламків старої плитки й відходів. Паралельно вони переосмислюють радянські мозаїки, що досі прикрашають київські фасади, доводячи: більшість із них — українська культурна спадщина, а не пропаганда. Мозаїчне панно стає метафорою переродження міста, яке вчиться жити без ідеологічних нашарувань.
«Під знаком якоря»
Режисер: Тарас Співак
Колишнє військово-морське політичне училище на Контрактовій площі перетворюється на Києво-Могилянську академію. Через долю однієї споруди автор розмірковує про трансформацію суспільства за 30 років: війна й мир, радянське минуле й академічна свобода, демонтаж і нова ідентичність.
«Нескінченність за Флоріаном»
Режисер: Олексій Радинський
89-річний архітектор Флоріан Юр’єв разом із молодими активістами боронить свою знакову будівлю — UFO на Либідській. Фільм показує хроніку опору бездумній забудові та ставить запитання: чи має майбутнє місто, яке не береже власні шедеври?
«Київські фрески»
Режисер: Сергій Параджанов
Уцілілі 15 хвилин кінопроб до незавершеного фільму — це калейдоскоп метафор, що мав розповісти про війну мовою символів. Стрічка — справжній кінематографічний артефакт та нагадування, який сміливий могла б мати українська нова хвиля ще в 1960-х.
«Театральна»
Режисерка: Аліса Панасенко
Кишеньковий злодій закохується в чергову станції метро «Театральна». На тлі щоденної метушні виникає тепла й дивна дружба, що доводить: підземка — це цілий всесвіт, у якому можлива романтика навіть опівночі.
«Голубівники Києва»
Режисер: Михайло Волков
Короткий документальний портрет чоловіків, які роками розводять голубів на дахах спальних районів. Через їхні спогади й жарти фільм відкриває призабуту частинку київського дворового дитинства.
«Присвячується молоді всього світу II»
Режисери: Ярема Малащук, Роман Хімей
Павільйон кіностудії Довженка перетворюється на культову вечірку «Схема». Камера занурює глядача у темряву, стробоскопи й техно, аби зафіксувати покоління, яке шукає свободу в музиці, поки за стінами триває буденність.
Щоб отримати максимальне занурення, спробуйте організувати міні-кінотур Києвом: після перегляду фільму вирушайте на реальну локацію зі стрічки. Так ви побачите, як арт-об’єкти, станції метро чи «Летюча тарілка» виглядають поза кадром і відчуєте, що кінематограф справді оживає на київських вулицях.
